- годиняр
- -няра, ч. Сб.Годинникар. Мала-м сой милого годиняра, што робив годинкы для цисаря. (нар. пісня).
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
годиняр — а/, ч., зах. Годинникар … Український тлумачний словник